Вертеброгенна торакалгія

Вертеброгенна торакалгія (Болі у грудному відділі, міжреберна невралгія)

Торакалгія – один з найбільш поширених симптомів в практиці невролога і лікаря загальної практики. У широкому сенсі цей термін означає будь-які прояви болю в грудній клітці, в більш вузькому розумінні – біль у грудному відділі, пов’язана із захворюваннями хребта. Даний симптом може зустрічатися при ряді захворювань, нерідко при загрозливих для життя станах. Тому навіть лікарю не завжди вдається «з ходу» встановити причину торакалгії і нерідко доводиться вдаватися до додаткових методів обстеження.

Вертеброгенна торакалгія може бути викликана не тільки враженням грудного, але й шийного відділу хребта. Наслідки остеохондрозу шийного відділу хребта є однією з причин болю в міжлопатковій області.

Характеристика болю – частіше має хронічний характер, виникають періоди загострення пов’язані зі підвищеним навантаженням та довготривалим перебуванням у незручній позі. Відмічається біль в проекції міжхребцевих суглобів. Біль у міжлопатковій області може підсилюватись під час обертання чи перерозгинання голови. Наслідками грудного остеохондрозу являється біль, тупого характеру, який поширюється дифузно, на фоні якого можуть виникати гострі корінцеві оперізуючі болі.

Торакалгія. Симптоми

Симптоми торакалгії досить різноманітна, тому навіть досвідченому неврологу або терапевту нерідко буває складно встановити її причину без додаткових методів обстеження. Характер болю в грудях може бути як тупим, ниючим, так і пекучим, колючим. Посилювати біль можуть різного роду навантаження: кашель, глибокий вдих, нахили в сторони.
Локалізація болю також може бути найрізноманітнішою: під лопаткою, уздовж ребер, в правій або лівій половині грудної клітини.

Лікаря і пацієнта з торакалгією повинні насторожити певні супутні ознаки, які можуть свідчити про важку, що загрожує життю, патологію:

• вік пацієнта до 20 або старше 55 років;
• постійна прогресуюча біль, яка не лікується знеболюючими засобами;
• давить або пекучий біль за грудиною;
• травми в анамнезі;
• прийом стероїдів більше 6 місяців;
• наявність в анамнезі онкологічної патології, хронічного обструктивного захворювання легень, ішемічної хвороби серця, ревматичних захворювань;
• наявність неврологічного дефіциту (оніміння і параліч кінцівок, порушення сечовипускання і дефекації).

Діагностика

Так як хвороба може бути викликана великою кількістю провокуючих чинників. Для початку терапевт збирає анамнез і проводить первинне обстеження:

• прослуховування серцевого ритму ,
• пальпацію та визначення больових точок,
• обмацування очеревини і виявище ступеня рухливості суглобів.

На цьому етапі можуть знадобитися такі дослідження:

• Циркулярна протрузія L4-L5 – одна з найчастіших патологій, зустрічається приблизно у 85% випадків поперекових гриж. Це рівномірне, кругове випинання в горизонтальній площині. Часто викликає різну неврологічну симптоматику. Додатково про циркулярну протрузію …
• Дорсальна (син.: задня) протрузія диска L4-L5 – випинання в напрямку спинномозкового каналу. Є загальною формулюванням діагнозу. Читати детальніше про даному виді протрузії ;
• Задня дифузна протрузія диска L4-L5 – вказує на випинання в область спинномозкового каналу і поразка диска на 25-50%;
• Центральна (син.: медіанна, не варто плутати з грижею Шморля) протрузія L4-L5 – диск випинається в центр кінського хвоста, при цьому загрожує його компресією, стенозом хребетного каналу.

Додатково призначаються консультації у кардіолога, пульмонолога і гастроентеролога, щоб виключити наявність патологій з торони серця, легенів і системи шлунково-кишкового тракту.

Лікування

Мета лікування полягає в тому, щоб полегшити біль, ригідність і запобігти або відтягнути появу ускладнень і деформації хребта. Лікування анкілозуючого спондиліту проходить найбільш успішно до того, поки хвороба встигне нанести незворотні пошкодження суглобам. Мова йде про зрощення, особливо в положенні, яке обмежить рухову функцію людини.

Медикаментозне лікування анкілозивного спондилоартриту – вживання нестероїдних протизапальних препаратів, цитостатиків, біологічних препаратів, спрямоване на усунення больового синдрому, запального процесу та уповільнення прогресування захворювання.

Немедикаментозне лікування анкілозивного спондилоартриту може охоплювати наступні заходи:

• Лікувальна фізкультура, що сприяє збільшенню обсягу рухів та зміцненню м’язів;
• Масаж спини;
• Фізіотерапевтичні процедури: ультразвук, магнітно-лазерна терапія та ін.;

Все більшої популярності набуває пролотерапія – сучасний напрямок регенеративної медицини, що полягає у застосуванні ін’єкційних технік препаратами факторів росту або субстанцій, які стимулюють їх локальне вивільнення. Введення зазначених препаратів (біотехнологічних продуктів) призводить до запуску каскаду імунних реакцій в ушкодженій ділянці та стимулювання процесів регенерації пошкоджених чи дегенерованих змін суглоба.

Клінічний випадок

Клінічний випадок процесі написання….

Ми щодня працюємо над удосконаленням умов центру, створюючи простір який покриває всі потреби пацієнтів. Наші фахівці підберуть саме той курс лікування, який допоможе подолати тимчасові незручності пов’язанні з травмами та патологічними процесами, позбавитись болю та відновити втрачене здоров’я суглобів!