Хвороба Осгуда-Шляттера

Хвороба Осгуда-Шляттера

Хвороба Осгуда-Шляттера може проявлятися болючою шишкою в області нижче колінної чашечки в дитячому та підлітковому віці. Вона виникає найчастіше у дітей, які займаються спортом особливо такими видами як біг, стрибки або видами спорту, що вимагають швидких змін траєкторій руху, наприклад футбол, баскетбол, фігурне катання і гімнастика..

Хвороба Осгуда-Шляттера має другу назву – остеохондропатія горбистості великогомілкової кістки. За назвою можна зрозуміти, що ця хвороба відноситься до захворювань незапального генезу, що протікає в супроводі некрозу кісткової тканини.
У медичній термінології хвороба Осгуда-Шляттера — це остеохондропатія горбистості великогомілкової кістки. Багато лікарів погоджуються, що ця хвороба є спадковою, проте поки немає точних наукових або медичних даних, що підтверджують це.

Думаєте, що у вас синдром Осгуда-Шляттера? Чи відчуваєте гострий біль в області колін, і цей біль зростає після кожної тривалої прогулянки, пробіжки та іншої фізичної активності? Не варто відтерміновувати візит до лікаря та самостійно ставити собі діагноз і тим паче призначати лікування!

Симптоми

Основні симптоми хвороби Осгуда-Шляттера включають в себе:

• біль, набряк і болючість в області горбистості великогомілкової кістки, трохи нижче колінної чашечки
• болі в колінах, які посилюються після фізичної активності особливо після бігу, стрибків і підйому по сходах та зменшуються у спокої
• напруженість оточуючих м’язів, особливо м’язів стегна (чотириголового м’яза).

Хвороба Осгуда-Шляттера. Діагностика

Для діагностики хвороби Осгуда-Шлаттера лікар проводить огляд колінного суглоба дитини, що дозволить визначити наявність набряку, хворобливості, почервоніння. Крім того, буде оцінений обсяг рухів у коліні і стегні. З інструментальних методів діагностики найчастіше застосовується рентгенографія колінного суглоба і гомілки, що дозволяє візуалізувати область прикріплення сухожилля надколінка до великогомілкової кістки.
Постановка діагнозу ґрунтується на скаргах пацієнта і даних рентгенологічного дослідження. На рентгенограмі при наявності хвороби Осгуда-Шляттера спостерігається розростання бугристості в ділянці епіфіза і порушення структури кісткової тканини в цій ділянці. У деяких випадках для діагностики використовують КТ або МРТ.

Для діагностики велике значення має історія захворювання і лікарю необхідна наступна інформація:

• детальний опис симптомів у дитини;
• зв’язок симптомів з фізичними навантаженнями;
• інформація про наявність медичних проблем в минулому (особливо перенесені травми);
• інформація про медичні проблеми в сім’ї;
• всі лікарські препарати та харчові добавки, які приймає дитина.

Хвороба Осгуда-Шляттера. Лікування

Специфічною медикаментозної терапії в даний момент не існує. Але при чіткому дотриманні рекомендацій лікаря одужання настає часто. При інтенсивному болі приймаються знеболювальні засоби. Одним з неприємних фактів є те, що у пацієнтів які перенесли хворобу Осгуда-Шлаттера дуже часто відмічається метеорологічна залежність. Але в цілому, можна сказати, що прогноз лікування сприятливий. У деяких випадках також можлива деформація кістки, що виражається бугристістю.

• детальний опис симптомів у дитини;
• зв’язок симптомів з фізичними навантаженнями;
• інформація про наявність медичних проблем в минулому (особливо перенесені травми);
• інформація про медичні проблеми в сім’ї;
• всі лікарські препарати та харчові добавки, які приймає дитина.

Хвороба Шляттера досить довго лікується (від 6-9 місяців до 5-6 років). Чим раніше її діагностують, тим швидшими і сприятливими будуть результати лікування. Тому, не затягуйте візит до лікаря ортопеда-травматолога при появі симптомів хвороби. У рідкісних випадках можливе хірургічне лікування, після якого попередній стан здоров’я повернути важче, реабілітаційний період затягується ще на 6-12 місяців.

Клінічний випадок

Хлопець 12 років, звернувся зі скаргами на біль в ділянці правого колінного суглоба, займається футболом. В поліклініці за місцем проживання встановлено діагноз хвороба Осгудда-Шляттера. Пройшов курс консервативного лікування – нестероїдна протизапальна мазь 2рд 10 днів (5% диклофенак) та курс електрофорезу з гідрокортизоном (10 процедур), що не принесло бажаного результату. Продовжував турбувати біль під час присідань, ходьбі по сходах та під час занять спортом.
Нами проведено УЗД дослідження ділянки бугристості правої вг кістки та призначено пролотерапію (проліферативну ін`єкційну терапію). Через 5 днів після проведеної маніпуляції значно зменшився біль при присіданнях. Всього для значного покращення стану проведено 3 маніпуляції з інтервалом в 2 тижні, після чого хворий повернувся до звичайного режиму тренувань.

Ми щодня працюємо над удосконаленням умов центру, створюючи простір який покриває всі потреби пацієнтів. Наші фахівці підберуть саме той курс лікування, який допоможе подолати тимчасові незручності пов’язанні з травмами та патологічними процесами, позбавитись болю та відновити втрачене здоров’я суглобів!